Сьогодні я провела урок української мови. Урок починався з повторення вже вивченого про прикметник, перевіркою домашнього завдання та написання невеликої самостійної роботи за варіантами, Майже все що я планувала на уроці було здійснено. Багато часу відійшло на написання самостійної роботи( там було потрібно утворити ступені порівняння з кожним словом (слів було 4 у кожному варианті) , але на це чомусь відійшло трохи білише часу, ніж я сподівалась). Моєю помилкою було те, що я багато часу відвела на пояснення нового матеріалу, правил, тому не всі вправи встигли опрацювати. Одним з недоліків класу у якому я працюю є дисципліна, на жаль, щоб заспокоїти дітій потрібно витрачати час, якого й так не вистачає, також засмучує те,що на уроках зазвичай відповідають одні й ті ж самі учні,навіть коли я прошу відповісти когось хто не відповідає на уроках чи відповідає, але небагато, то виходить що повної відповіді не можуть дати. Я зі своєії сторони намагаюсь ставити питання найпростішою мовою, зрозумілою для 6 класу. Моя вчителька каже що я вже себе поводжу впевненіше, череез що уроки стають трохи кращими. Та і я помітила що вже менше хвилююсь, я вже у деякій мірі звикла до цього класу, зрозуміла який до них потрібен підхід.
середа, 27 листопада 2013 р.
«Узгоджено»
________________/___________
Підпис ПІП
27 листопада 2013 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
УРОКУ
УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ
Проведений
Омельчук Іриною Олександрівною у 6-А класі.
Тема уроку: Прикметники твердої і м’якої
груп, їх відмінювання
Мета: Повторити вивчене
раніше про прикметник; дати учням поняття про
поділ прикметників на групи, формувати вміння правильно відмінювати
прикметники; розвивати логічне мислення, орфографічну грамотність; виховувати
старанність у навчанні.
Тип
уроку:
урок – вивчення нового матеріалу.
Підручник: Українська
мова 6клас Н.В. Бондаренко, А.В.
Ярмолюк. / Бондаренко Н.В. – К.: Освіта,
2006.- С.97-101.
Насчність:
схема
на дошці.
Основні
методи і прийоми:
бесіда; пояснення вчителя; робота з підручником; метод вправ, самостійна
робота.
СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ
І. Організаційний момент (1 хв.)
перевірка готовності учнів до уроку;
ІІ. Актуалізація опорних знань. (18хв.)
Експрес-опитування;
Перевірка домашнього завдання;
Письмова робота.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку (2хв.)
IV.Пояснення нового матеріалу. (20 хв.)
Слово вчителя;
пояснення вчителя;
робота з підручником;
метод вправ.
V. Закріплення нового матеріалу. Підведення підсумків уроку (3 хв.)
Рефлексія
оцінювання
VI. Домашнє завдання (1 хв.)
ХІД
УРОКУ
Етап,
метод, прийом, форма.
Навчальна
ситуація
|
Зміст
діяльності вчителя
|
Зміст
діяльності учнів
|
I. Організаційний момент
|
Добрий день,
сідайте, будь ласка
|
Доброго дня.
Готуються, сідають.
|
II. Актуалізація
знань
учнів.
Експрес-опитування.
Перевірка домашнього
завдання
Самостійна робота
|
Запишіть у зошити число,
класна робота та тему нашого уроку. Але перед цим давай повторимо деякі
відомості про прикметник та перевіримо
домашне завдання
1.Що таке прикметник?
2. За чим змінюються
прикметники ?
3.Чим буває виражений
прикметник у реченні?
4.Що називають якісні
прикметники?
5. На які питання відповідають якісні
прикметники?
6.Що називають
відносні прикметники?
7. Що
позначають присвійні прикметники?
8. На
які питання відповідають присвійні
прикметники?
9.За допомогою чого
утворюється проста форма вищого ступеню?
10. За допомогою чого утворюється складена форма вищого ступеню?
11. За допомогою чого утворюється проста форма найвищого ступеню?
12 За допомогою чого утворюється складена форма найвищого ступеню?
А зараз ми звами перевіримо домашне завдання. Вам потрібно було виконати
вправу №268
Добре! Молодці!
Зараз ми виконаємо невелику письмову роботу, за яку ви отримаєте оцінки.
Ваше завдання утворити ступені
порівняння прикметників.
I варіант. Тонкий, добрий,
близький, глибокий.
II
варіант. Скрутний, поганий, товстий, тихий.
|
Відповідають
1.самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета,
граматичновиявлену в категоріях роду, числа і відмінката відповідає на
питання який? яка? яке? які? чий? чия?
чиє? чиї?
2.Прикметники змінюються за родами,
числами та відмінками.
3.означенням або присудком
4.Називають ознаку
предмета, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою.
5.який? яка? яке?
6.Відносні називають
ознаки предмета за його відношенням до інших предметів.
7.Позначають належність чого-небудь особи
чи предмету.
8.Чий? чия? чиє?
9. За
допомогою суфіксів –іш-; -ш-.
10. За допомогою слів більш, менш.
11.
Задопомогою префікса НАЙ
12. За
допомогою слів найбільш, найменш
Один учень
відповідає всі інші перевіряють у зошитах.
Виконують на окремих
аркушах
|
ІІІ.
Оголошення теми та мети уроку
слово вчителя
пояснення
вчителя.
робота з підручником;
метод вправ
|
Сьогодні ми з вами
почнемо вивчати нову тему: Прикметники
твердої і м’якої
груп, їх відмінювання
В українській мові розрізняють дві групи прикметників:
тверду і м'яку.
До твердої групи належать:
- прикметники, основа яких закінчується на твердий
приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення -ий, -а, -е:
білій, біла, біче: гарний, гарна, гарне; каштановий, каштанова, каштанове.
- усі короткі форми прикметників з твердим приголосним у
кінці основи: зелен, срібен, жив, здоров, ясен;
- присвійні прикметники з суфіксами -ів (їв), -ин (-їй):
батьків, братів, сестрин; Олексіїв, Маріїн, Гіннин, Оксанин.
До м'якої групи належать:
- прикметники, основа яких закінчується на м'який
приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення -ій, -я, -є:
синій, синя, синє; осінній, осіння, осіннє; братній, братня, братнє; ранній,
рання, раннє; вечірній, вечірня, вечірнє; житній, житня, житнє; дружній,
дружня, дружнє*;
- прикметники, основа яких закінчується на -н- з
попереднім приголосним: безодній, будній, крайній, давній, достатній,
городній, всесвітній, древній, кутній, літній, могутній, майбутній,
незабутній, нижній, обідній, присутній, ранній, передній, сусідній, хатній,
художній, мужній;
прикметники на
-шн- (-ій), -жн(-ій), утворені від прислівників: домашній, тутешній,
вранішній, вчорашній, ближній, справжній, подорожній, повздовжній.
Для закріплення вивченого матеріалу ми виконаємо декілька
тренувальних вправ. Вправа 278, 279, 282
|
Уважно
слухають
Виконують по
черзі біля дошки, інші у зошитах, коментуючи.
|
ІV. Підведення
підсумків уроку (6 хв.)
Рефлексія
Оцінювання
|
Урок добігає кінця, сьогодні на
уроці ми виконали декілька вправ з нової теми.
Давайте ще раз повторимо:
Які прикметники належать до твердої
групи?
Які прикметники належать до м’якої групи?
Оцінки отримують ті учні, що були
активні протягом уроку та оцінки за письмову роботу.
|
Cлухають
Відповідають
|
V. Домашнє завдання (3 хв.)
|
Вам потрібно буде виконати вправу №
280 та повторити правила (параграф 29)
|
Записують у щоденники
|
Зразок оформлення учнівського зошита
Двадцять сьоме листопада
Класна робота
Прикметники твердої
і м’якої груп, їх відмінювання
Вправа № 278
Сонячний
годинник; сонячна батарея; сонячне світло; золота обручка…
Вправа № 279
В Укрвїні завжди
віддавали перевагу житньому хлібу. Із пшеничного борошна перекли хліб лише на
великі свята. …
Зразок оформлення дошки
Двадцять сьоме листопада
Класна робота
Прикметники твердої
і м’якої груп, їх відмінювання
Тверда група. Належать
прикметники що у Н.в. одн мають закінчення -ий,
-а, -е: каштановий, каштанова, каштанове.
усі короткі форми прикметників з твердим
приголосним у кінці основи: зелен, срібен, жив, здоров, ясен;
присвійні прикметники з суфіксами -ів
(їв), -ин (-їй): батьків, братів, сестрин; Олексіїв, Маріїн, Гіннин, Оксанин.
м'яка група
- прикметники, основа яких закінчується на
м'який приголосний. У Н. в. одн. вони мають закінчення -ій, -я, -є: синій,
синя, синє; рання, раннє;
- прикметники, основа яких закінчується на
-н- з попереднім приголосним: безодній, будній, крайній.
прикметники на -шн- (-ій), -жн(-ій), утворені
від прислівників: домашній, тутешній, вранішній
Вправа № 278
Сонячний
годинник; сонячна батарея; сонячне світло; золота обручка…
Вправа № 279
В Укрвїні завжди
віддавали перевагу житньому хлібу. Із пшеничного борошна перекли хліб лише на
великі свята. …
середа, 20 листопада 2013 р.
конспект на 21.11 у черновому варіанті у електронному ще не виправляла.
«Узгоджено»
________________/___________
Підпис
ПІП
21
листопада
2013 р.
КОНСПЕКТ
УРОКУ
УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
Проведений
Омельчук
Іриною Олександрівною у
6-А
класі.
Тема
уроку:
Володимир
Винниченко. Цікава
історія з життя письменника.
“Федько-халамтдник”.
Зміст твору.
Мета:
познайомити
учнів з такою постаттю в українській
літературі як
Володимир
Винниченко, вміти розповідати цікаві
епізоди з життя
письменника,
вміти проводити паралель між особистим
життям автора
і
сюжетом твору; розвивати навички аналізу
епічного твору
виховувати
усвідомлення найважливіших цінностей
моралі та етики,
що
роблять людину душевно багатою і щедрою
на добро, порядність,
чесність.
Тип
уроку:
урок
засвоєння нових знань.
Обладнання:
підручник, портрет письменника
Підручник:
Українська
література
6 клас Мовчан
Р.В. – К.:
Генеза,
2006.- С. 60-61.
Основні
методи і прийоми:
розповідь вчителя, бесіда.
СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА
СХЕМА УРОКУ
І.
Організаційний момент
(1 хв.)
перевірка
готовності учнів до уроку;
ІІ.
Актуалізація опорних знань. (3хв.)
Експрес-опитування.
ІІІ.
Оголошення теми та мети уроку (2хв.)
IV.Пояснення
нового матеріалу. ( 30
хв.)
Слово вчителя
виразне
читання
бесіда
V.
Закріплення нового матеріалу.
Підведення
підсумків уроку (7 хв.)
Рефлексія
оцінювання
VI. Домашнє
завдання (2 хв.)
ХІД
УРОКУ
Етап,
метод, прийом, форма.
Навчальна
ситуація
|
Зміст діяльності вчителя | Зміст діяльності учнів |
| І. Організаційний момент | Доброго дня, сідайте будь ласка. | Сідають |
ІІ.
Актуалізація
опорних знань і вмінь учнів.
Експрес-опитування.
|
1.Чи
чули ви коли-небудь про таку людину
як Володимир Винниченко? (якщо чули,
то що саме?)
2.Чи
знаєте ви якісь твори цього письменника?
|
Відповідають
|
ІІІ. Оголошення теми та
мети уроку
|
Сьогодні
на уроці ми з вами познайомимося з
дивовижною постаттю української
літератури — Володимиром Винниченком.
Розглянемо цікаві епізоди його
біографії. Почнемо розглядати його
оповідання „ Федько-халамидник ”.
|
Уважно
слухають
|
IV.Пояснення
нового матеріалу.
Слово
вчителя
виразне
читання
бесіда
V.
Закріплення нового матеріалу.
|
Відкрийте
будь ласка зошити і запишіть сьогоднішнє
число, класна робота, тема нашого уроку
Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.).
Народився
Володимир Кирилович Винниченко 14
(26) липня 1880 року
в
Єлисаветграді, Херсонської губернії
в селянській родині. Помер 6 березня
1951 року.
Як свідчать рідні та близькі, Володимир
Винниченко в дитинстві дуже нагадував
свого ж таки літературного героя –
Федька-халамидника з
однойменного оповідання. Він змалку
звик чинити наперекір загальноприйнятому,
домагатися свого всупереч усіляким
обставинам.„ Наче біс який сидів у хлопцеві! Спокій був його ворогом…”. – ця авторська характеристика Федька-халамидника цілком стосується й самого автора. У спогадах матері письменника є чимало деталей, які повторюють історію Федька-халамидника. „ Сусідських дітей тримав трохи… в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й волевий, упертий… Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем. У Єлисаветградській гімназії, де В. Винниченко продовжив навчання після закінчення сільської школи, він кинув виклик „ сильним світу цього ”. Національний одяг, українська мова, незалежна поведінка, екстравагантні вчинки стали причиною того, що з першого за знанням учня він перетворюється на „ жахливу дитину ”. Усе це, помножене ще й на індивідуальну вдачу майбутнього письменника, стало причиною ненависті його до будь-яких форм приниження й гноблення. Через конфлікт з адміністрацією Володимир залишає гімназію, а згодом екстерном складає іспити в Златопільській гімназії, причому про знання екзаменованого та його манеру триматися переповідали легенди. Опублікувавши перше оповідання „ Краса і сила ”, яке принесло авторові справжню славу, В. Винниченко отримав визнання в письменницьких колах. У творчості Винниченка особливе місце посідають оповідання для дітей. „ Кумедія з Костем ”, „ Бабусин подарунок ”, „ Федько-халамидник ” – ці та інші твори, попри весь трагізм зображеного, правдиво відтворюють картини життя, близькі та зрозумілі сучасному юному читачеві. В оповіданнях Винниченка душевне очищення часто відбувається через трагедію. Очищення ж передбачає спів страждання, готовність прийняти чужий біль як власний. І, звичайно, розуміння іншого, навіть якщо цей інший – зовсім не такий, як усі. Федько-халамидник те ж не такий, як усі. Він заводій, дитячий «отаман». Федько любить влаштовувати ризиковані розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості та тієї надійності,яка, власне, й робить його ватажком. В оповіданні „ Федько-халамидник ” важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет. Кульмінацією є сцена, у якій після пригоди на річці, коли Федько врятував від загибелі хлопчика Толю, батьки карають ні в чому не винного халамидника. Слабкодухий боягузливий Толя хоче перекласти свою провину на Федька – і той ще раз рятує його. Ось як автор малює сцену, в якій один виявляє слабкість духу, а другий великодушність. Винниченко любив показувати своїх персонажів у ризикованих ситуаціях, доводячи кульмінацію до тієї точки, коли починається балансування між життям і смертю. Зараз ми з вами почнемо читати оповідання „ Федько-халамидник ”, а вдома ви продовжете.
А як ви
думаєте до якого роду
літератури відноситься оповідання?
Епосу, лірики чи до драми?
Давайте дізнаємося чому.
Відкриймо підручники на сторінці 61 і
прочитаймо визначення, що ми називаємо
епічним твором.
Давайте запишимо
це у свої зошити:
Епічним
називається твір, у якому про щось
розповідається, описується побут,
історія життя,пригоди та вчинки героїв.
У такому творі використовуються
портрети, пейзажі, діалоги, монологи.
Давайте
прочитаємо що вказано про про
головних і другорядних героїв.
Головний
герой
– образ-персонаж,довкола якого
відбувається основна дія у творі,
найглибше розкривається його характер.
Другорядний герой –
образ-персонаж, який допомагає розкрити
характер головного героя, основний
конфлікт у творі.
Давайте разом пригадаємо:
1.Коли народився Володимир
Винниченко?
2.Де народився Володимир Винниченко? 3.Де навчався письменник? 4.Чому Винниченко був виключений з Єлизаветградської гімназії? 5.Як називалося перше оповідання письменника? 6.В якому оповіданні Володимира Винниченка герой нагадує автора? |
Відкривають
зошити, записують
Уважно
слухають
Читають
виразно по черзі.
До
епосу.
Відкривають
підручник на потрібній сторінці. Один
учень зачитує.
Відкривають
зошити записують
Зачитує
учень. Інші записують у зошити.
|
VI.Рефлексія.
Оцінювання
|
Наш
сьогоднішній урок добігає кінця. Отже,
на цьому уроці ми познайомилися з
цікавим епізодом з життя письменника.
З’ясували які твори належать
Володимирові Винниченкові і що саме
оповідання «Федько-халамидник» є дещо
автобіографічним твором, бо прототипом
героя є сам автор.
Оцінки
отримують ті, хто активно працював на
уроці.
|
слухають
|
Домашнє
завдання
|
Прочитати
оповідання В. Винниченка
«Федько-халамидник».
|
Записують
у щоденники.
|
Підписатися на:
Дописи (Atom)